меню
ваша думка важлива!
Чи потрібен в Києві спеціалізований магазин "Поезія" ?
Дуже потрібен
Можливо
Не знаю
Не потрібен
А що таке поезія?!
:: Результати ::

спонсори:


Хостінг надано компанією
"RQL - Україна"

Наші автори :


  Аинова Татьяна"
"
«Замкнутость моя –замок,
знак за облака. И значит –
завтрашней звезды запах,
зарево зеркал зрячих»
  Аксенова Полина"
"
Что такое поэзия?
Это прогулки по острию лезвия.
Это сердце, безудержно-бесполезно
Трепещущее на краю бездны...
  Андрусяк Іван"
"
хай за лист води за колись веди
за кудись приходять іще
народив єси, Боже – то народи –
хай тече собі і тече
  Аникин Александр"
"
Хочешь жить - умей вертеться... Не-хо-чу!
Лучше я с тобой на небо у-ле-чу!
Хорошо по небу вволю по-ле-тать!
Будет после о чем долго вспо-ми-нать!
  Артамонова Віра"
"
Знову вернуся у юність,
В криницю глибинну часу.
На дні води непочатої
Побачу свою зорю.
  Афанасьєва Вікторія"
"
Я – іномарка з фабрики „Юкрейн”.
Я – рідне все в сучасній оболонці.
Я – у перекладі Морозівському Фрейд.
Я – все печерське, нивське й оболонське.
  Бабич Ярослава"
"
Хто так іще любитиме
Завтра цей хворий час,
Як на майдані з квітами
Вранці не стане нас?
  Багряна Анна"
"
Але, може, колись воскресну,
І покличе Стрибог мене
Із моїм коханням небесним
У твоє кохання земне…
  Багрянцева Олена"
"
Напевно, це просто романтика
У очі тобі заглядає
І дихає томно журбою,
І душу теплом напуває.
  Бек Маріанна"
"
Зупинка серед руху:Дивлюсь на руку –
Нічого кращого за м'ясо.
Я перегнала подих часу:
Нічого кращого за біль.«Залиш собі…»
  Бердник Олександра"
"
Трояндове світло - свіже…
І очі сіро-зелені
Лікують і біль, і втому,
І відчай кольору ночі
  Бик Олексій"
"
Я задмухав свічу і в кишеню поклав
Сто не складених рим, сто не зроблених справ,
Лиш короткий рядок повторив як рефрен:
Хто устане з колін, той і буде спасен
  Богдан Світлана"
"
Я приберу з поля зору реклами всі,
Де на щитах кривляються пики прокурені.
Яка різниця, що краще – «Київстар» чи «Ю Ем Сі»?
Мені важливо, чому в тебе очі – зажурені
  Бондар Лана"
"
Не всем же полыхать, слепя
непревзойдённой божьей искрой!
Я - о себе и для себя.
...А вдруг кому-то это близко...
  Бондарчук Іванна"
"
Чекай, секунди скоро будуть спати.
День поринає у вечірні шати.
Зійде життя крізь пелену дощу.
Закриєш очі й скажеш: «Все прощу».
  Бондарь Ольга"
"
Нырни в апрельский ясный день,
Купайся в свежести восхода.
Взгляни, сползает ночи тень
С синеющего небосвода.
  Бурик Владислав"
"
Ти візьми Глину-Душу у руки
І зліпи свою схожість у Вічність
І скажи перше Слово, бо звуки
Веселять, особливо трагічні...
  Буряк Валерій"
"
Моя песимістична нірвана
гойдає на хвилях п’янкої радості
лялечку душі,
загорнуту в згаслі звуки
  Вареник Наталья"
"
В светлый день Рождества, в переливах хрустального звона
Довоенных бокалов, еще не допитых до дна,
Обнимаю тебя, чтоб, зажмурившись, прыгнуть с балкона,
Приглашаю в полет из пустого проема окна.
  Васьковська Ганна"
"
Вона любила слухать шум дощу,
Вмивати личко ранішнім туманом
І рахувати зорі досхочу,
Які здавались дивним караваном.
  Венжик Ірина"
"
Гітара та електроліра…
Чи серенади снять новаторам?
А я зачитуюсь Шекспіром
В дрімотнім русі ескалатора.
  Веприняк Ярослав"
"
Вірші повертають світу смисл,
Значення простих життєвих істин,
Звільнюючи небо й землю слів
З небуття цинічних афоризмів...
  Веретенникова Юлия"
"
Я родилась до Яблочного Спаса
И потому, наверно, не спасусь
От горечи назначенного часа,
Когда войдет с дождями в душу грусть
  Волошина Інна"
"
В мо й русявій голові
часто крутяться питання.
Не риторичні.
А ті, що бояться відповідей.
  Гадзінський Ярослав"
"
Ти бачиш штрих-коди дротів угорі -
на Божій долоні - то лінії долі,
тобі хтось наврочив, а потім здурів,
замість болю лишив пожмаканий долар.
  Глущенко Виктор"
"
Опять улыбка на устах,
Опять все стало зябким, чистым.
И черный ангел в небесах
Кружится рядом с серебристым.

  Гнатюк Уляна"
"
Вона хотіла вмерти, бо не вміла жити,
Вчинила зло, не знаючи добра.
А ти б зумів любити і убити
Людину, що дала тобі ребра ?
  Горденко Надія"
"
Сиджу і думаю про тебе
Мої думки, як вітражі
І серце б'ється, б'ється в мене
Кохаю!, - чуєш? Ти – в душі?!
  Грабовський Віктор"
"
Благословляється на день.
Із серцем, любові сповненим по вінця,
перейду дорогу тобі, Вкраїно.
Хай буде вона соняшною.
  Гриценко Елена"
"
Мир улыбается хитро и грустно,
Будто ребенок, застигнутый, вдруг,
У вожделенной запретной игрушки,
Разбитой нечаянно…
  Грязов Андрей"
"
Есть грань, за нею – вспышка слова,
Стихи, уже не важно чьи,
Уже как часть всего живого –
Избыток боли и любви.
  Гутковський Володимир"
"
Так что верить не хочется,
Дальним звукам внимая,
Что тропинка окончится
Там, где ходят трамваи.
  Гуцало Дмитро"
"
У кризі опинилася Вітчизна,
І зовсім не тому, що щез кав”яр, –
Вітчизна помирає без харизми,
Вітчизна гине без таких, як я!
  Давиденко Валентина"
"
Я ж бо знаю: то – смерч, що з глибин піднімає перлини,
синій смерч, зорепад, аж вода золота до грудей.
У таверні якійсь, може, ще не проп’є мандоліну
корабельний музика та й пісню про це не складе.
  Данилюк Сергій"
"
Однажды и где-то спешит состояться
Налитое сумраком действие сил.
Так жертвенной кровью напишет из пальца
К утру не нашедший на полках чернил…»
  Демченко Ніна"
"
Над містом немає зірок Вони не хочуть дивитись на місто
Навіщо зіркам машини, високі будівлі і ліхтарі
Навіщо, коли у них є очі твої і мої Що
Так жагуче вбирають їхнє світло
  Джус Ірина"
"
Най курява бринить у верховітті.
Можливо, люде, поміж вороння
Я саме вас зазначу в заповіті,
Рядок імен вписавши навмання
  Дика Зоя"
"
Життя- крізь мене у глибини –
Сягає задумів дитини…
І я свічусь великим днем,
Прозорим змістом і вогнем.
  Драч Едуард"
"
Ой, козацькая доле,
Ти як теє поле,
А хто тебе зоре
Несе біль і горе
  Дробот Василий"
"
Смеюсь над собою: ну кто виноват,
Что жизнь моя нынче - ни рай и ни ад?
Не сам ли сумел не понять, выбирая,
Что ад - это просто отсутствие рая
И права, раздумав, вернуться назад?
  Дубас Лариса"
"
Брильянты множу в образе слезы…
Всё меньше соли в них, всё больше граней…
И режущая твердь алмазов ранних…
Гроздь переспелая не пролитой грозы…
  Жук Ігор"
"
Ґазет не читай. Бережи потурбовані нерви.
Закрий телевізор картиною Клода Моне.
Піди в ґастроном, закупи там останні консерви,
І ляж на диван. І чекай, доки все це мине.
  Жігінас Олександр"
"
Остается любовь недосказанной,
остается душа неприкаянной.
Мы хотели наверное разного,
мы любили друг друга нечаянно...
  Завгородній Юрій"
"
На степ навально хмара наступає,
несе з собою з Балтії дощі...
і я у білому латвійському плащі
до могил козацьких припадаю...
  Зарівна Теодозія"
"
“… Але ти розганяєшся, осінь поправши і страх,
поскидавши із себе всі обов’язки і ритуали,
залишивши любов до процесу як вибір і шлях
всі ті речі назвать, що самі ще себе не назвали.
  Захарченко-Бурцева Валентина"
"
Судак
Хвилі далекого моря там, за вікном,
Фортеця на темній скелі
У пам’яті пливе...

  Збруцкая Лилия"
"
Я стою на распутье осенних дорог,
В тумане неясных, печальных тревог.
Я тихо пою, слова неслышны,
Я руку тяну, шумят камыши…
  Звонарьова Олена"
"
Тиша. Темінь. Ніжність рук.
Подих. Щастя. Серця стук.
Страх. Сміливість. Небуття.
Ранок. Сумнів. Каяття.
  Зимовец Елена"
"
Не зная цели – дойти до сути,
Зажав полвека в одной минуте,
До дна спустившись, взойти к Началу,
Где Мудрость мира псалмом звучала.
  Зіганшина Лариса"
"
То слово,
пройняте красою,
Із серця
випало росою!
  Каденко Владимир"
"
Среди дорог, среди иных земель
Мой холм стоит заброшено и дико,
Здесь лес шумит, здесь мягко вьется хмель
И на полянах зреет земляника.
  Калениченко Надія"
"
пити воду з побитих глеків
научили птахи і квіти
світить зірка одна на світі
на дорогу з варяг у греки
  Камінський Руслан"
"
риби плавають у сонному волоссі міста
і ранковоповільні хмари
заглядають у вікно
червонолистих дерев на Шиллерштрасе
  Каплан Юрий"
"
Я помнил, что вымощу ад свой,
И помнил, что распрю посею,
Но доблесть, но власть, но богатство
Меня соблазнить не сумеют.

  Карнаух Юлия"
"
Накладывает город на людей
печати своих каменных глазниц,
и вторим мы размаху площадей
полётами задумчивых ресниц.
  Кириченко Анастасія"
"
Я хочу подарить тебе песню -
Сочинить что-нибудь для тебя
И в гармонии звуков и текста
О загадке любви рассказать...
  Кисіль Інна"
"
На межі знесилля і зневіри -
Мить натхнення. Я черпаю в ній
Життєдайний напій волі й сили
І незримі крила світлих мрій.
  Козинець Олександр"
"
І що було - про те уже не скажеш
І не повториш двічі одну путь.
Бо серцю ти ніколи не накажеш
Кого любити, а кого забуть.
  Коляда Роман"
"
Слова, прошу вас будьте в моїм серці,
Мене не залишайте в лютім герці,
Бо ви для мене неодмінна зброя,
Без вас я сам, а з вами нас вже троє,
Бо з нами Бог.
  Кондратова Валерія"
"
Жила як вміла, вміла – як навчили.
Хто винен, хто не винен – все одно.
Вони живуть, а я іду на дно.
І все як треба. І мене не вбили.
  Кононенко Александр"
"
Вот океан дождинку принимает,
Глотнув её в лазурную нирвану.
А может капля, океан в себя вбирая,
«Взростает» до размеров океана.
  Корж Олесь (Олександр)"
"
кажуть, за день до останньої зливи оголошують
штормове попередження
а за день до останнього вітру
поспішає рости коріння
  Коровниченко Максим"
"
мне нравится день,
но жизнь моя - ночь.
сестра моя - лень,
любовь - моя дочь.
  Коровянська Надія"
"
Стыжусь стихов, как неприкрытой наготы
На поруганье выставленной кем-то...
Но, обнажаясь, я ращу цветы -
Пусть будет в них моя душа одета!
  Коцарев Олег"
"
Злий слідчий помре першим,
Коли земля буде засипана
Фальшивим сріблом
Та ще воно стікатиме струмками з дерев,
  Кравчук Ірина"
"
….у далекому дитинстві
У твоє серце впала зоря,
Яка спалює,
Коли спиняєшся
  Кривонос Сергей"
"
Хорошо, что мы снова вдвоем,
Что осенней печалью не найдены.
Посмотри, как летящие ангелы, -
Журавли над притихшим селом.
  Кривчиков Игорь"
"
Бессмысленен союз без жадной страсти,
Без компромисов к вялости скупой,
Без подконтрольности,без жажды власти
И без утраты власти над собой…
  Куликова Татьяна"
"
На стыке ледяном и огневом
Я падаю. И поднимаюсь снова.
Что я несу? Предощущенье слова?
А может быть, дыхание его?
  Лазуткін Дмитро"
"
сьогодні була злива. метелики вмирали
і випари здіймались розслаблені мов дим
ми вірили у світло бо світло вимикали
ми вірили у камінь бо камінь був твердим
  Лемыш Анатолий"
"
Здесь в искусство идти - как выбор:
На погром или с к в о з ь погром.
Слава тем, кто еще не вымер.
Горе тем, кто пошел на слом.
  Липкан Сергій"
"
"Безсмерття душ,блакитний колір мрії,
нестерпний біль - і все це знов і знов...
В моїй душі залишиться надія
Як щойно ненароджена любов..."
  Лозовий Варел"
"
Гадаєш вітер спочиває
коли той явір не рипить?
Він прудко елерон метляє
як гне в алахакбар блакить
  Лученко Святослава"
"
Я і ніч, і туман - на межі, за межу
Я і звивистий стан: все тобі положу
На полиці думок шлях простелеться вкрай
Там і хиткий місток - десь у Рай.
  Макаренко Людмила"
"
Двері минулого назавжди зачинились,
І тільки у майбутнє я дивлюся.
Багато сліз за пройдене пролила
Та за майбутнє я молюся.
  Маляр Альбіна"
"
поліфонія у метро
усі спішать усе суттєво
я з тебе виломлю ребро
й створю тобі сучасну єву
  Мамчич Олеся"
"
чи любиш?– не знаю кого не люблю
з будинку старого обдерта кора
на сніг наступають підошви калюж
весна перерізала вени Дніпра
  Маніва Галина"
"
Послухай, співа тополя пісню вітрів.
Послухай, вихлюпує хвиля себе в пісок.
Послухай, тріпочеться серце моє “тьох-тьох”.
Усе це любов, усе це - любов, усе – любов.
  Мацуцький Володимир"
"
…Я продаю прохожему стихи,
как продавец вино на полустанке.
О Боже, дай услышать и глухим,
поднял в галоп мои слова-мустанги.
  Мельник Тетяна"
"
Вже якби посадити тінь,
то досі б зійшла людина.
Бо інакше без тіні –
біла свята безодня.
  Мозжухин Анатолий"
"
Жизнь – театр, где актеры – все мы,
на щербатых подмостках страны,
но какая б ни выпала роль,
лишь творец – настоящий король.
  Муляр Марина"
"
Мы резали лук
в одиннадцать вечера.
Всё скачет из рук.
Вся жизнь искалечена.
  Мутрашова Людмила"
"
Когда ты будешь ворошить
моих стихов сухие листья -
я буду там, я буду жить
в дрожащих пальцах пеплом истин...
  Нехорошкова Тетяна"
"
Вірю в тумана хвилі,
вірю в березину кров:
вчора знайшла могили,
де заховали любов.
  Ольховський Іван"
"
Непереболене – не рідне,
Непережите – не святе,
Непереоране – не плідне,
А непроторене – просте.
  Очкур Наталія"
"
Я бачу скло, за ним не бачу світу,
Я бачу сни, в яких кричить трава,
Моя любов, протертою крізь сито,
Так само залишається – жива...
  Павлюк Ігор"
"
Душу зігріємо чорним вином.
Тіло зігріємо тілом.
Ось воно щастя. Воно?.. Воно.
Кулею пролетіло.
  Паливода Петро"
"
сміятися коли смішно
плакати коли сумно
щасливий вільний
божевільний
  Пироженко Володимир"
"
Що це за світ? Де людина немає
Своєї дороги, на інші вертає,
Зусилля повернуті чужою думкою,
Мета замикається ложкою й рюмкою.
  Позняк Наталка"
"
Нам сняться зоряні світи!
Безкрилля душ – найвища кара.
Дедал за море долетів,
А люди згадують Ікара.
  Поклад Наталія"
"
Може, цей лох – і не лох а архангела голос
Може, це літо – чудний шанувальник екстрем.
Може, я стану собою тоді лиш, як зважусь на соло...
Може, посходить лиш там, де ми переорем.
  Полтавець Ганна"
"
Мною звабляли, мною страждали,
Мною сміялись і мною вбивали.
Я ж впевнено трималась на високій скелі,
І наді мною, як хмари, пливли думи веселі
  Помыткин Эдуард"
"
Уход из жизни краткосрочен,
А срок рождения велик...
Кто эту истину постиг,
Тот зря рождаться не захочет.
  Пономаренко Марина"
"
Ніч... Безсоння на підвіконні
(метушливий маленький звір)
З тиші шиє думки солоні
І складає їх на папір...
  Пономаренко Сюзанна"
"
Зелене листя дощем умиється,
Облізлі сосни розділять простори...
Ні, їй не холодно, просто морозно,
Ніяк між кригами не зігріється...
  Препотенская Марина"
"
Я – игрок. Я ненавижу однообразные дни,
Я – игрок, в моей душе горят шальные огни.
До поры ждет Рубикон, и я стою на краю.
Для игры ставлю на кон все – даже жизнь свою.
  Приймак Тома"
"
Як дзвін церковний, нагадає вітер
Твоє обличчя і твоє ім’я.
Як хочеться до тебе доторкнутись…
Ти чуєш звуки? Це співаю я…
  Пучков Владимир"
"
Ты песен заказных не можешь петь с листа...
В пространстве ледяном, в покое одиноком
над берегом родным стоит одна звезда -
и смотрится в меня немым молящим оком.
  Рассыпаев Вячеслав"
"
Курьерским будням предпочту стрихнин
из майонезной банки подзаборной.
Я вольный вальдшнеп, а не безработный:
не путайте кошерное с трефным.
  Резник Александр"
"
На залучьи речном, на раскрыльи скалистом,
По осиновым кольям ступаю к стиху
И, не чуя шагов, словно тень на меху,
Ненаписанный стих от сирен стерегу
  Роляк Ольга"
"
Здивований тролейбус, немиті помідори
Застрочені у місто мірила коридори
Продерті простирадла розвішені на таці
Хтось хоче шоколаду хтось просто покохаться
  Романенко Олег"
"
душа людини – це паркан
із сотнями написів
маленьких великих різних
але завжди з однаковими словами:
ТУТ БУВ Я
  Романчук Юрій"
"
Приветствую тебя, Входящий, в дворец моих глубоких дум.
Чем дальше в залы, тем маняще тебе покажется мой ум.
Моих идей раскроешь тайны, в моих деяний вникнешь суть.
Но только заприметишь крайность, сам уберечься не забудь!
  Рыпунова Антонина"
"
В моей мобилке - номер Бога,
И мне от него - сегодня весть,
Что у меня одна дорога
И Ты на свете есть.
  Стусенко Олександр"
"
Ви знаєте, в усьому винна осінь:
Це плавне листя, цей скорботний дим...
Проживши стільки осеней, я й досі
Чомусь не почуваюсь молодим...
  Сінчук Леся"
"
Дихаю сонцем! Вогні таємничі
в кожну клітинку вливаються святом!
Простір довірливий, ніжний, крилатий
небом дзвінким заглядає у вічі!
  Таран Людмила"
"
Виярки, вибалки, хащі і пущі.
Гроші і вірші, між ними — душа.
Де ти ходила, дитино моя,
Що реп’яхи, як гріхи, почіплялись?
  Теличко Микола"
"
Віршував поет отак, що вже
сенсу сам дізнатися не може.
Хтось з того регоче. І невже
плутати й мені дозволиш, Боже!
  Тищенко Виктория"
"
…Кожемякой-стужею
замело полгорода.
Для Поэта слушатель -
как для прочих золото…
  Тищенко Тетяна"
"
То розум, що хоче померти,
Зкоритись невірності дня.
А треба розбити і зтерти
Все те, чим катує життя.
  Топчій Сергій"
"
О, як же довго я до тебе йшов,
Поезіє моя нелегкокрила,
І страх і муки – все переборов
Аж поки ти в мені заговорила.
  Файдун Наталія"
"
Твої очі глибокі із присмаком мокко,
Як і кавовий напій: солодко-гіркі,
В твоїх довгіїх віях заплуталось сонце,
Твої губи – пухкі, неповторні... Твої.
  Федченко Борис"
"
Я белый как сажа,
слепой, как пророк,
невинный, как кража,
и юный, как Бог...
  Хромова Анна"
"
До мене не повернешся лицем,
Дивитимешся у вікно байдуже,
Нервово якось поведеш плечем.
Там за вікном грязюка, дощ, калюжі.
  Чорноморець Надія"
"
Хотіла в хорі я - великому - співати.
Та лиш чомусь і вранці, й вдень, і ввечері -
Я мию посуд. Я на це приречена.
Здобутків світлих - пересічні втрати
  Шалак Оксана"
"
Сухі серпневі дні іще в стручку –
Невилущені, торохтять на вітрі.
І звуки слів, неначе знаки куль –
Лиш порох на чолі і скроні витри.
  Шекера Ярослава"
"
Птахи всесвіту линуть на крилах
слів і мелодій, рим і ритмів;
пірнають у морок буденщини
і поринають у сяйво мистецтва…
  Шинкар Віталій"
"
Вініловий мотлох — відрада в години депресій,
бо, милуючись ним, наче якийсь фетишист,
я чую чудово, як Генрі Міллер з оркестром
з-понад хмар мені грають переможно веселий твіст.
  Шинкарук Ірина"
"
Я маю крила.
Але рідко відпускаю душу
Політати, -
Боюсь, щоб вона не розбилась
  Шляхтич Василь"
"
Коліна м‘якнуть як хліб в воді
А це значить втіка молодість
  Шпак Виктория"
"
Я спускаюсь в подвал
за вином для друзей, за вином.
Я пускаюсь в обман:
Об ином бы успеть, об ином.
  Шувалова Ірина"
"
“Зі свободою нас – двоє,
Без свободи мене – ані”
  Шульга Вікторія"
"
І знову сльози. То сьогодні плачуть
великі рибини із віями скляними.
За вікнами сорочками лляними
закляли душі. Їх ніхто не бачить.
  Щербина Петро"
"
Любити літо не кожен може.
Не кожен може його зігріти.
Джмелі у липах на липень схожі,
а вишні – на метеорити.
  Щириця Павло"
"
А ворожбит сміху мого,
Перепалений в снах тугих
Щось нашепче.Хоч нині стих –
Діалектом. Чи радше – арго.
  Юрків Ольга"
"
За що Тебе кохаю? Я не знаю;
І відповідь не знайдена моя.
Твій образ з пам’яті стираю,
Стираю голос Твій, Твої слова.
  Юськов Олександр"
"
пече у очі, дихаєш прощанням...
горіхи мозку перетисни на гріхи...
доїж їх, допомри, і без зітхання
згадай про сонячне, де грають дітлахи...
  Ягельська Катерина"
"
Зелений долар натягнув на лоб корону,
Нахабно шелестить, гидкий кумир.
А нас все дурять, як довірливу ворону,
Зжирають душу, як лисиця сир.
  Якимчук Любов"
"
Ми напоєні із кранів,
Зігнутих, мов ветерани.
Руки вимиті по лікті,
По коліна – ноги рвано.
  Яценко Станіслав"
"
Я грішний і слабкий,
Та дякуючи Богу -
Під зламками надій
Знайшов свою дорогу...
  Іващенко Віталій"
"
Нічого не буває просто так,
Нічого не буває випадково:
Ні зустріч, ні подія, ані слово –
До того йшло, або ж це Долі Знак.
сьогодні 05.02.2007р.
нас вже відвідало 244415

newвини:
Архів новин
Новина від 18-12-2006
Новина від 22-02-2006
Новина від 07-02-2006
Новина від 30-12-2005
реклама:







© 2002-2006 Вірші.kiev.ua. Публікація віршів поетів України.
Всі авторські права на твори належать їх авторам та охороняються законом.
Дизайн — сайту М.Підгорний, О.Підгорний. Програмування — Г.Мірошников, Ю.Романчук.